Складнопідрядне речення

Виконання навчального проекту

Дата: 15.05.2019

1. Тема проекту: Складнопідрядне речення та його ознаки

    2. Основна ідея проекту: Дізнатися більше про складнопідрядні речення ти його озаки

    3. План реалізації мого дослідницького завдання:

        1) Складнопідрядне речення 

        2)Види складно підрядних речень
        3)Складнопідрядне з кількома підрядними частинати
        4)Узагальнення "Складнопідрядного речення"
        5)Додаткова ідея проекту:Долучити учнів школи до кращого вивчення української-мови,

1)Складнопідрядним називається складне речення, у якому прості речення, з'єднані підрядні сполучником чи сполучним словом, нерівноправні граматично й за змістом. Наприклад: В душі я славлю світлий парус, бо в мене в серці сум (П. Тичина).

У складнопідрядному реченні є головна частина (схематично її позначають квадратними дужками) і підрядна (схематично її позначають круглими дужками), що приєднується до головної сполучниками підрядності (бо, якщо, що, тому що, як тільки тощо) чи сполучними словами (хто, що, який, чий, котрий, як, коли, де).

Складнопідрядним називається таке складне речення, у якому одне просте речення за змістом і граматично залежить від іншого та з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова (Де господар добре робить, там і поле буйно родить (Нар. тв.)).

Складнопідрядне речення складається з головного речення й одного або кількох підрядних, що пояснюють головне в цілому або один із його членів. Від головного речення до підрядного можна поставити питання (Коли вийшли за село (коли?), зійшло сонце (Ю. Збанацький)). Підрядне речення може стояти перед головним, після нього і в середині нього. Однак тільки після головного речення стоїть підрядне, якщо воно вказує на наслідок або відноситься до певного члена в головному речення. У вимові підрядне речення і головне розмежовуються паузою. Засобом зв'язку підрядного речення з головним виступають підрядні сполучники та сполучні слова. На відміну від складносурядних речень, у складнопідрядних сполучники і сполучні слова належать до підрядної частини речення.

Підрядні сполучники не бувають членами речення. За будовою вони поділяються на прості (що, як, щоб, якщо, якби, хоч, ніж, мов, чи) і складені (через те що, тому що, у зв'язку з тим що, незважаючи на те що).

Сполучні слова ― це повнозначні слова; вони, на відміну від сполучників, є членами речення. У ролі сполучних слів виступають відносні займенники і прислівники хто, що, який, чий, котрий, де, куди, звідки, як, чому, коли(Хто думає, той і розум має (Нар. тв.).

Різниця між сполучниками та сполучними словами полягає в тому, що: 1) сполучники не відповідають на питання, а сполучні слова відповідають; 2) підрядне речення зі сполучним словом можна перетворити на питальне речення, а зі сполучником -- не можна (Сталося щось таке, чого не могло статися (В. Козаченко) -- Чого не могло статися?); 3) сполучник можна замінити лише сполучником, а сполучне слово -- тільки іншим сполучним словом.

У головних реченнях часто вживаються вказівні слова (займенники та прислівники) такий, той, там, тоді, звідти, так та ін., що пояснюються підрядним реченням. Вказівні слова є членами головного речення (Земля висохла так, що під ногами дзвеніла (М. Коцюбинський)).

На письмі підрядні речення відділяються від головного комою (якщо підрядна частина стоїть перед чи після головної) або комами з обох боків (якщо підрядна частина стоїть в середині головної).

3)Складнопідрядні речення з кількома підрядними — це такі речення, до складу

яких входить два або більше підрядних предикативних частин.
Складнопідрядні речення з кількома підрядними поділяються на кілька різно­
видів: 1) складнопідрядні речення з однорідною підрядністю; 2) складнопідрядні
речення з послідовною підрядністю; 3) складнопідрядні речення з неоднорідною або
паралельною підрядністю; 4) складнопідрядні речення, що об’єднують супідрядність
і послідовну підрядність; 5) складнопідрядні речення з супідрядністю і неоднорідною
(паралельною) підрядністю та інші, так званого змішаного типу.
Однорідною підрядністю називається такий вид підрядності, коли однакові за
значенням підрядні частини відносяться до одного члена Головної частини чи до всієї
головної частини в цілому: У відкритому полі видно, як летять у вирій журавлі, як
бродять по свіжій ріллі чорні граки, як сумує на самотній деревині сіра ворона,
загорнута в чорну хустину (В. Гжицький).
,•■***■. [ — ]* (як…), (як…), (як…)
Неоднорідною, або паралельною, підрядністю називається такий вид підряд­
ності, моли: а) кілька підрядних частин відносяться до різних членів головної частини;
456 Синтаксис як розділ граматики
б) одна підрядна частина пояснює один із членів головної частини, а друга — головну
частину в цілому: Коли б був я вітром буйним, я б розгонив чорні хмари, щоб від хмар
не слались тіні (О. Олесь).
(коли…), [… ], (щоб…).
Послідовною підрядністю називається такий вид підрядності, коли перша під­
рядна частина залежить від головної, друга — від першої підрядної частини, третя — від
другої і т. д.: У мене викликає протест, коли я чую, що десь прориваються тенденції
зазнайства, спроби протиставити молодих старшим (О. Гончар).
(коли…), (що…).

4)Дали поняття про послідовну, однорідну й неоднорідну підрядність; формували вміння й навички учнів розрізняти ці речення в тексті, взначали вид підрядності, ставили розділові знаки у такого типу реченнях, складали їх структурні схеми; удосконалювати навички синтаксичного розбору складнопідрядних речень; збагачували словниковий запас школярів; формували компетентності: спілкування державною мовою, вміння вчитися впродовж життя, інформаційно - цифрову, компетентності в природничих науках і технологіях, за допомогою мовленнєво – комунікативного матеріалу виховували інтерес до новітніх технологій.